м.Київ, вул.Лаврська,9 корп.26

(територія Києво-Печерської лаври)

тел. 280 18 34

Щодня, окрім вт

з 10 до 17:00

Ексцентрика та експресія.

Українська авангардна сценографія

/09.09-07.12/ 

 
До 90-річчя від дня заснування Українського театрального музею

1920-й рік в історії українського театру був відзначений появою на кону легендарного авангардного спектаклю «Гайдамаки», поставленого видатним українським режисером Лесем Курбасом. За Курбасом, театр – найвища мистецька форма – має синтезувати в собі усі існуючі мистецтва, як то: образотворче, музику, хореографію, кінематограф, пантоміму тощо. Відтепер сценографія посіла таке значуще місце, що роль художника стала однією з визначальних у виставі. І сценограф, без перебільшення, став співпостановником спектаклю.

30 січня 1923-го року в Мистецькому Об’єднанні «Березіль» (МОБ) з ініціативи його керівника Леся Курбаса був заснований Театральний музей. Головний художник МОБу Вадим Меллер був одним з перших дарувальників до музейної колекції. Того ж 1923-го р. до Музею надійшли ескізи костюмів Анатоля Петрицького до «Тараса Бульби». Так було започатковано збірку національного сценографічного авангарду. Сьогодні ця збірка презентує український театральний авангард як явище самобутнє та непересічне.

Передові світові мистецькі ідеї і тенденції були адаптовані українськими театральними художниками до потреб сценічного мистецтва. Динамічні просторові рішення, конструктивістські декорації, геометризовані театральні строї оновили вітчизняну сценографію. Українські мистці працювали в усіх без винятку стилях, притаманних авангарду Європи, як:

•     кубофутуризм,

•      супрематизм,

•      конструктивізм,

•      експресіонізм (з неопримітивізмом та дадаїзмом включно),

•      простежуються навіть зародки сюрреалізму.

Замість реалізму з його побутовізмом на кону авангардисти вживали широкий спектр експресивних виражальних засобів:

•      гротеск та ексцентрику,

•      динамічність та ритм (переважно рвучкий, синкопований),

•      кольорові дисонанси й контрасти,

•      зсуви та деформацію,

•      парадоксальність і алогізми.

1920-ті роки стали періодом, коли Україна стрімко вийшла на світовий кін. Сталося це, зокрема, завдяки державній політиці українізації. Відкритість до новітніх культурних надбань Заходу поєдналася з давніми національними традиціями. На театральному кону в «авангардне десятиліття» було чимало мистецьких новацій, а деякі з них мали випереджальний характер. Експонати виставки «ЕКСЦЕНТРИКА ТА ЕКСПРЕСІЯ. Українська авангардна сценографія» переконливо свідчать про це.

Виставка презентує унікальну збірку української авангардної сценографії з фондової колекції Музею театрального, музичного та кіномистецтва України. Представлені роботи видатних художників театру

Олександри Екстер

Вадима Меллера

Анатоля Петрицького

Олександра Хвостенка-Хвостова

Бориса Косарєва

за майже століття свого існування переросли прикладний, суто сценографічний формат. Нині ці ескізи костюмів та декорацій є самодостатніми витворами образотворчого мистецтва, що гідно експонуються на численних міжнародних виставках. Спадщина національних сценографів є невід’ємною складовою українського авангарду – яскравого й потужного мистецького явища, визнаного у світі.

Куратори виставки:

Ірина Мелешкіна,

Вальдемарт Клюзко

Науковий консультант –

Дмитро Горбачов