м.Київ, вул.Лаврська,9 корп.26

(територія Києво-Печерської лаври)

тел. 280 18 34

Щодня, окрім вт

з 10 до 17:00

Український кіногенезис

125 років тому, коли ще слова «кіно» не існувало, відбулася виняткова подія світового значення: український механік-самоук Йосип Андрійович Тимченко впродовж листопада-грудня 1893 року в Одесі, в готелі «Франція», провів публічну демонстрацію «Виставки живих фотографій», відзнятих своїм «кінетоскоп» на іподромі: «Вершники, що скачуть» і «Метальники списів», про що повідомляла тогочасна місцева газета «Одеський листок». Апаратуру змайстровану разом зі своїм товаришем М. Фрейденбергом було продемонстровано 9 січня 1894 року на засіданні секції фізики ІХ з’їзду російських природознавців і лікарів – найвизначнішій події наукового життя в Російський імперії, названій К.А.Тімірязевим «святом російської науки». Прилад Тимченка був оцінений учасниками з’їзду як «геніально простий», а його творець удостоївся лише подяки, зазначимо, що епохальна подія відбулася на три місяці раніше до прилюдного показу кінетоскопу Едісона в Нью-Йорку, і майже на рік з чвертю раніш від сеансу братів Люм’єр у Паризькому товаристві заохочення національної промисловості. Так розпочалася ера кінематографу.
У подальшому український кінематограф в умовах бездержав’я перебував в авангардних лавах світового кіно, крокуючи у своєму розвитку поряд із кінематографом вільних європейських держав.
Житомирянин Альфред Костянтинович Федецький - фотограф-художник європейської слави, слідуючи за своїми колегами братами Люм’єрами, знімає фільми на українському грунті: «Відхід поїзда від Харківського вокзалу» (відповідник-відгомін люм’єрівського «Прибуття поїзда на вокзал Ля Сіота»), «Перенесення ікони Озерянської Божої Матері», «Джигітування козаків», «Народні гуляння на кінній площі» тощо і демонструє їх 2 грудня 1896 року в глядачевому залі на тисячу місць оперного театру Харкова і, тим самим, започатковує кіносеанси українського кінопродукту. 
Відкриття виставки приурочене до дня день першого прилюдного комерційного кіносеансу українського кінематографіста Альфреда Костянтиновича Федецького -всесвітньо визнаного вже на той час майстра художнього фотопортрету, який створив унікальні портрети корифеїв українського театру і кіно М. Заньковецької (1888 р.), М. Садовського (1893 р.) та М. Кропивницького (1993 р.), які зберігаються в колекції фондів МТМК України. 
Увесь творчий задум постійно діючої виставки «Український кіногенезис» – її структура, експозиційна композиція та художні прийоми підпорядковані головному концепту: походження, виникнення і становлення-генезису національного кінематографу з точки зору відновленої Української держави. Всупереч політичному, ідеологічному та національному поневоленню, український народ, навіть у найважчих умовах російського царату та комуністичного поневолення, створив кінострічки, в яких відобразив глибини національного світогляду. Джерелом українського мистецтва кіно, як правило, були: сторінки з історії України, документи часу та українські літературні твори. Саме такі матеріали покладені в основу «Українського кіногенезису».
Метою виставки є правдиве висвітлення розвитку українського кіномистецтва, яке найкращими своїми фільмами отримало світове визнання й заслужену славу, збагатило і розвинуло світовий кінематограф ХХ сторіччя.
Виставка демонструє найяскравіші творчі досягнення видатних постатей українського кінематографу, які відтворювали на екрані дух українського народу, його історію та традиції народного героїчного епосу. Їхні кінотвори працювали на незалежність держави Україна і стали надбанням нації і всього людства на віки.
На виставці представлені оригінальні матеріали з фондів МТМКУ, які презентують історичний процес розвитку українського кінематографу: художні світлини авторства А.Федецького, ескізи В.Кричевського, М.Симашкевич, В. Войтенка, Г.Прокопця, Л. Байкової, Г.Якутовича, Т.Левшунової, М. Раковського, А.Мамонтова, раритетні рукописи: лист І. Мар’яненка до Павлія та Ю. Костюка, про свою роботу в ранньому українському кіні: «Наталка Полтавка» (1911), «Труп № 1346» (1912), «Злива», «Коліївщина», «Фата Моргана», листи О. Довженка до Д. Демуцького від 18.01.1946 та 10.04.1947 років,спогади І. Кавалерідзе «Гонта Мар’яненка і Курбасa» від 07.10.1948 року. Крім того, виставлені документи: посвідчення урядовця першого рангу Д. Демуцького,. виданого УНР 01.02.1919 року, та Лекційна книжка Д. Демуцького – студента юридичного факультету Університету Святого Володимира (1912-1918 рр.), лист Одеської кіно-фабрики ВУФКУ до голови правління театром «Березіль» Л. Курбаса, щодо постановки картини «Тарас Шевченко» від 12.11.1925 р., довідка про реабілітацію С. В. Шагайди (актора театру і кіно), завірена нотаріусом 02.10.1958 р. та нотаріальна копія довідки Військового Трибуналу № 738 від 19.02. 1957 року з міста Петрозаводська про «...справу по обвинуваченню переглянуто і припинено» режисера театру і кіно Л. Курбаса, висновок на літературний сценарій І.Драча «Камінний хрест» з травеня 1967 р. Київської к/с ім.. О.П.Довженка. Відвідувач матиме змогу познайомитися з рідкісними журналами кіно, програмами, кадри втрачених фільмів 20-х років ХХ ст., зокрема, кінофільмів «Макдональд» (1924р.), режисера Л.Курбаса; «Остап Бандура» (1924 р.), режисера В.Гардіна; «Микола Джеря» (1927 р.) та «Навздогін за долею» (1927 р.) режисера М. Терещенка; «Fata morgana» (1931 р.) режисера Б. Тягна, а також кінознімальною та кінопроекційною камерами фірми «Пате» (виробництва Франція, м. Париж.) кін. ХІХ – поч. ХХ ст. й фонограф того ж періоду виробництва США.

АВТОР КОНЦЕПЦІЇ ТА КУРАТОР ВИСТАВКИ - Галина ПРОЦЕВ’ЯТ.
ХУДОЖНЄ ОФОРМЛЕННЯ - Андрій РОМАНЧЕНКО.