Куточок, присвячений рідній домівці актриси в с. Заньки і навчанню у пансіоні в Чернігові

У першому залі відтворені фрагменти типологічних інтер'єрів другої половини XIX ст., тематично пов’язаних з життям актриси.

Родинне коріння. Перший розділ експозиції присвячений дворянському роду Адасовських, з якого походить актриса, її рідній Чернігівщині.

Реліквії козацького роду Адасовських

У цьому розділі знаходиться декілька цінних реліквій з архіву родини Адасовських: карта повітового міста Ніжина 1835 р., тарілка з українськими гербами, рушник, вишитий селянами с.Заньки, реконструкція родоводу Адасовських.

 

Матеріали про навчання у пансіоні та перші аматорські кроки на сцені

Далі представлені матеріали про навчання у приватному пансіоні, де її вчителем був український поет М.А.Вербицький.

Деталі інтер'єру наступного розділу експозиції вводять нас у імпровізоване фотоательє другої половини XIX ст. Саме завдяки фотографії ми маємо можливість побачити, якою була актриса в житті і в багатьох її ролях, познайомитись з тими, хто її оточував.

Розділи експозиції: ліворуч – “Фотоательє”, праворуч – “Життя у фортецях” (мандри з чоловіком-військовим з фортеці Бендери у Свеаборг)

 

 

 

Життя у фортецях. Експонати розповідають про перебування майбутньої актриси з чоловіком – артилерійським офіцером О.А. Хлистовим – у фортецях Бендери і Свеаборг, де вона з успіхом виступала в аматорських виставах разом з М.К.Тобілевичем (у майбутньому актор М.К.Садовський), з яким Марія Костянтинівна згодом пов'язала своє особисте і творче життя.

Колаж, який відображає мандрівне життя українського акторства к. ХІХ - поч. ХХ ст.

Інші документи свідчать про ті цензурні заборони і обмеження, з якими стикались діячі українського театру, прагнучи розвивати національне мистецтво.

Темі мандрівного акторського життя присвячено окремий комплекс експозиції, де розміщені фотографії тогочасних вокзалів, дорожні речі.

Наступні матеріали оповідають про дебют М.Заньковецької на сцені в ролі Наталки Полтавки в Єлисаветграді 27 жовтня 1962 року в трупі М.Л.Кропивницького. У відтвореному театральному фойє знаходяться фотографії, документи діячів молодого українського театру, які стали сподвижниками і друзями М.Заньковецької.

Розділ про перші виступи М.З. на українській професійній сцені, її перші ролі.

 

 

Ролі першого періоду. На імпровізованій театральній сцені експонуються фотопортрети актриси в ролях, зіграних нею у 1880-і роки, зокрема Олени (“Глитай, або ж Павук” М.Кропивницького), Оксани (“Доки сонце зійде, роса очі виїсть” М.Кропивницького), Харитини (“Наймичка” І.Карпенка-Карого), а також серія фотографій М.Заньковецької "Психологічні етюди", виконана фотографом-художником М. Пясецьким до книги Ч.Дарвіна "Вираз відчуттів…”