Експозиція цього залу відтворює інтер'єр театру: зал, сцену,
закулісну частину, гримувальню.
 |
Розділ про перші
гастролі
трупи М.Кропивницького
у Петербурзі і Москві
|
Експонати першого розділу свідчать про успішні гастролі українських
труп у Петербурзі і Москві (1886-1887 рр., 1891-1892рр.), де їхніми
захопленими глядачами були провідні діячі російської культури
А.Чехов, Л.Толстой, І.Репін, М.Нестеров та інші. Творчість М.Заньковецької
високо оцінили російські театральні критики, які у своїх висловлюваннях
поставили її поруч з великими актрисами світового рівня.
 |
Реліквії сценічної
творчості актриси
|
Сценічна діяльність актриси у 1890-х рр. Великим скарбом музею
і свідченням серйозного ставлення актриси до такого компоненту
образу, як театральний костюм, є виставлені на імпровізованій
сцені комплекти костюмів М.К.Заньковецької до ролей, в яких актриса
багато разів виходила на сцену. Тут же експонуються фотографії
творчих колективів, у яких вона працювала в ті роки, – труп М.Кропивницького
і М.Садовського, а також фотографії М.Заньковецької в ролях її
репертуару 1890-х років: Наталя (“Лимерівна” Панаса Мирного),
Аза (“Циганка Аза” М.Старицького).
 |
Куточок гримувальної
кімнати М.З.
в театрі М.Садовського
(реконструкція).
|
Про гастрольні подорожі кінця XIX – початку XX ст. М.Заньковецької
і М.Садовського по Закавказзю, Західній Україні, про дружні взаємини
актриси з діячами української культури І.Франком, Лесею Українкою,
Б.Грінченком, Л.Яновською розповідає наступний розділ експозиції.
Далі відтворено гримувальню актриси в Першому українському стаціонарному
театрі М.Садовського в Києві, де вона працювала у 1907-1909 рр.
Тут висвітлюється всенародне урочисте святкування 25-річного ювілею
її акторської діяльності в театрі М.Садовського 15 січня 1908
року. Подано тільки невелику частину піднесених їй поздоровчих
адресів, підписаних, зокрема, М.Грушевським, С.Єфремовим, М.Коцюбинським,
І.Франком, Ф.Красицьким.
 |
Життя і творчість
М.З.
у 1910-х рр.
|
У заключному розділі другого залу експонуються матеріали 1909-1917
рр. – періоду творчої і громадської зрілості актриси, коли вона
керувала аматорськими гуртками в Ніжині, гастролювала в антрепризах
Л.Сабініна, Д.Гайдамаки, прагнула разом з П.Саксаганським створити
Український художній театр і ставити в ньому нову українську і
зарубіжну драматургію.