описання (№124) ->


БАНДУРА І КОБЗА



Збільшене зображення з описаннямЗбільшене зображення з описаннямЗбільшене зображення з описаннямЗбільшене зображення з описанням

інструменти з колекції музею

Кобза
Зразок звучання у wav-форматі
Зразок звучання в mp3 (0,65 mb; 32 c)
Бандура
Зразок звучання у wav-форматі
Зразок звучання в mp3 (0,5 mb; 24 c)
Зразок звучання в mp3 (
0,65 mb; 32 c)
Зразок звучання в mp3 (0,8 mb; 41 c)
Всі записи - з фондів музею

Кобза - український лютнеподібний струнний щипковий музичний інструмент, в якому струни розташовані як на грифі, так і на корпусі (приструнки). На кобзі грають, притискуючи пальцями струни на грифі в поєднанні з щипком відкритих струн на корпусі.
Бандура - споріднений з кобзою за будовою і суспільно-культурною функцією український щипковий інструмент, має більше струн, ніж кобза. Музикант, граючи на бандурі, не притискує струн на грифі, а, подібно до арфи, щипком пальців у потрібний момент видобуває звук певної струни.
Кобзарі - українські народні співці, які були творцями і хранителями героїчних пісень і дум (мелодійних речитативів змінюваних форм), а також релігійних піснеспівів, супроводжуваних грою на кобзі або бандурі. У своїй творчості кобзарі утверджували національно-патріотичний дух українського народу і основи християнської моралі в суспільстві і побуті.
Бандуристи - професійні музиканти і аматори, що виконують на бандурі різноманітну (народну і класичну, вітчизняну і зарубіжну) інструментальну музику, а також акомпанують вокальним творам.

Список інструментів колекції з нумерацією за каталогом

124. Кобза ХVIII ст., на якiй грали Гамалiя та І. Коронний. 6 басiв, 18 пристрункiв. Довж. 70. №1609.
125. Кобза. ХVIІI ст. 4 баси, 17 приструнків. Довж. 102. №1613.
126. Кобза. ХIХ ст. 4 баси, 23 приструнки, кiлки дерев'яні, струнотримач кований, корпус видовбаний з суцільного дерева. Довж. 95. №1719.
127. Кобза. Поч. ХХ ст. Майстер О. Паплінський. 8 басів, 21 приструнок. Кілки на грифі дерев'яні, на корпусі металеві, резонаторний отвір - у вигляді вiконечка, оздобленого методом інтарсiї; в серединi корпусу - етикетка, на якiй указано, що автор удостоєний срiбної медалi на II Київськiй кустарнiй виставцi. Довж. 37,5. №3075.
128
. Кобза (1920-1930-і рр.), на якiй грав Ф. Кушнерик. Майстер Ф. Убийвовк. 3 баси, 14 пристрункiв, корпус овальний, кілки дерев'яні. Довж. 95. №2783.
129. Кобза. 1920-і рр. 12 басiв, 22 приструнки, головка грифа нахилена в бiк корпуса, резонаторний отвiр у виглядi сонця, що сходить. Верхня дека розписана художником О. Щегловим на сюжет козацького бою. Довж. 91. №3147.
130. Кобза. 1950-i рр. Конструкцiя Палія-Незовибатька. 5 басiв, 29 пристрункiв, корпус асиметричний. Довж. 75. №1575.
131. Кобза прима (мала). 1967 р. Майстер О. 3уляк. 5 струн, гриф ладовий, корпус овальний, звук видобувається медiатором. Довж. 63. №1476.
132. Кобза-альт (середня). 1967. Майстер О. Зуляк. 5 струн, гриф ладовий, корпус овальний, звук видобувається медiатором. Довж. 72. №1475.
133. Кобза-тенор (велика). 1967. Майстер О. 3уляк. 5 струн, гриф ладовий, корпус овальний, звук видобувається медiатором. Довж. 85. №1474.
134. Кобза. 1970-i рр. Майстер В. Нагнибіда. 5 басiв, 16 пристрункiв, кiлки дерев'янi, резонаторний отвiр у виглядi квiтки з 6-и пелюсток, верхня дека інкрустована. Довж. 88. №3074.
135. Кобза ладова. 1973. Майстер М. Прокопенко. 4 струни, гриф ладовий, корпус овальний; кiлки металевi функцiонуючi та дерев'яні декоративнi; 2 резонаторнi отвори; клен, ялина, чорне дерево. Довж. 70,5. №2884.
136. Кобза ладова. 1981. Майстер М. Прокопенко. 7 струн, гриф ладовий, деки плоскопаралельнi; резонаторний отвiр оздоблено рiзьбленою розеткою, верхня дека орнаментована паленням. Довж. 104. №3010.
137. Кобза акомпануюча. 1982. Конструкцiя О. Зуляка. Виготовлена Мельнице-Подiльською музичною майстернею. 6 струн, гриф ладовий, корпус овальний, складається з десяти клепок, струнотримач майже по центру верхньої деки. Довж. 113,5. №3129.
138. Бандура з колекцiї М. В. Лисенка. ХIХст. 5 басiв, 13 приструнків; кілки дерев'яні, шемсток металевий; корпус симетричний; клен, ялина. Довж. 88. №2577.
139. Бандура з колекцiї М. В. Лисенка. ХIХст. 4 баси, 20 пристрункiв; кiлки дерев'янi, струнотримач металевий; резонаторний отвiр у виглядi квiтки з 6-и пелюсток; корпус видовбаний з верби, дека - з сосни. Довж. 106. №4344.
140. Бандура. ХІХ ст. 8 басів, 27 пристрункiв; корпус видовбаний з верби, кiлки та шемсток металевi. Довж. 102. №2593.
141. Бандура Харкiвського зразка. ХIХ ст. 8 басiв. 22 приструнки, корпус круглий приплюснутий, складається з кленових клепок; кілки дерев'яні, замість шемстка - гудзики, розмiщенi на верхнiй децi; резонаторний отвiр у виглядi квiтки з 6-и пелюсток; клен, ялина. Довж. 123. №2589.
142. Бандура Харкiвського зразка. ХIХ ст. 9 басiв, 21 приструнок, корпус зклеєний з кленових клепок; кілки та шемсток металевi; механiзм для настройки струн - гітарний; резонаторний отвiр у виглядi квiтки з 6 пелюсток; клен, ялина. Довж. 104. №2590.
143. Бандура Харкiвського зразка. ХIХ ст. 8 басiв, 22 приструнки, корпус зклеєний з кленових клепок, кiлки дерев'яні, резонаторний отвір у виглядi квiтки з 6 пелюсток; клен, ялина. Довж. 89. №2586.
144. Бандура. ХIХ ст. Майстер С. Голівець. Звукоряд хроматичний, 34 струни, гриф арфоподібний; резонаторний отвiр оздоблено різьбленою розеткою; явір. Довж. 91. №2592.
145. Бандура, на якiй вiрогiдно грав Є. Адамцевич. ХIХ ст. Корпус довбаний, гриф має накладку, що закiнчується на корпусi витiєватим візерунком, головка грифа плоска, з нахилом вбiк, корпус має упор для лiвої руки. Довж. 90. №3223.
146. Бандура. ХIХ-ХХ ст. Майстер О. Єремович. 12 басiв, 29 приструнків; кілки металевi, корпус асиметричний. Довж. 89. №3176.
147. Бандура. ХIХ ст. Майстер О. Єремович. 6 басiв, 31 приструнок, кілки металевi; корпус майже симетричний, резонаторний отвiр у виглядi квiтки з 6-и пелюсток. Довж. 90. №3175.
148. Бандура, на якiй здогадно грав М. Кравченко. Кiнець ХIХ - поч. ХX ст. 7 басiв, 21 приструнок; кiлки металевi, корпус майже симетричний, довбаний. Довж. 97. №3421.
149. Бандура. Кiнець ХIХ - поч. ХХ ст. Виготовлена Одеською майстернею українських бандур. Корпус склеєно з 14 клепок; 8 дерев'яних кiлкiв на грифi, 22 металевих кiлки на корпусi. Довж. 107. №3512.
150. Бандура Харкiвського зразка, на якiй грав М. Прасько. Поч. ХХ ст. За формою інструмент близький до старовинної української кобзи. Довж. 95. №1614.
151. Бандура, на якiй грав Ф. Панченко. Поч. ХХ ст. 12 басiв, 34 приструнки. Корпус видовбаний з верби, верхня дека інкрустована деревом. Резонаторний отвiр у виглядi квiтки. Довж. 90. №1658.
152. Бандура. Поч. ХХ ст. Корпус довбаний, складної конфігурації: має оригiнальнi ребра жорсткостi; 8 кiлкiв на грифi, 19 - на корпусi. Довж. 92. №3511.
153. Бандура. 1918. Майстер Домненко. Звукоряд діатонічний; гриф має подвiйну головку; металевi кiлки функцiонуючi, дерев'яні - декоративні; резонаторний отвiр у виглядi квiтки з 6 пелюсток. Довж. 109. №2835.
154. Бандура, на якiй грав Є. Мовчан. I чверть ХХ ст. Фабрика П. Когутовського. 12 басiв, 35 приструнків; головка грифа видовжена; кiлки і шемсток металевi, дерев'янi кiлки на грифi декоративного призначення; клен, ялина. Довж. 105. №2588.
155. Бандура. Поч. ХХ ст. Майстер О. Корнієвський. 14 басiв, 37 пристрункiв, звукоряд хроматичний; на головцi грифа вирiзьблений портрет Т. Шевченка. Верхня дека та гриф орнаментованi різьбленням; горіх. Довж. 104. №1615.
156. Бандура. 1929. Майстер О. Корнієвський. 15 басiв. 38 приструнків; струнотримач металевий литий, на ньому - прiзвище майстра та нотацiя струн; на децi 3 резонаторнi отвори, прикрашенi інтарсiєю; на тильнiй сторонi корпусу - рiзьблена прикраса; на головцi грифа вирiзьблено барельєф Т. Шевченка; горiх. Довж. 114. №4358.
157. Бандура, на якiй грав Я. Кладовий. 1930 р. Майстер Палiєвець. 7 басiв, 24 приструнки; є рухомi порiжки для змiни тональності. Довж. 100. №1665.
158. Бандура. 1930-i рр. 12 басiв, 24 приструнки, звукоряд діатонічний; головка грифа у виглядi птаха; резонаторний отвiр у виглядi квiтки. Довж. 117. №1633.
159. Бандура. 1935. Виготовлена майстернею Днiпродзержинська. Звукоряд хроматичний. 7 басiв, 34 приструнки. Довж. 98. №1679.
160. Бандура, на якiй грав В. Кабачок. 1930-i рр. Звукоряд хроматичний, 14 басiв, 25 пристрункiв; пристосування для пiдвищення звучання на 1/2 тона у вигляді кнопок; є демпфер; головка грифа має рiзьблене обрамлення у виглядi дубового листка, навколо верхньої деки - iнкрустацiя деревом; клен, ялина. Довж. 104. №2584.
161. Бандура. 1920-30-і рр. Майстер Малюков. 9 басів, 23 приструнки. Гриф оздоблено театральним брильянтом. Довж. 100. №1505.
162. Бандура. 1930-і рр. Звукоряд хроматичний, 12 басiв, 24 приструнки; деки плоско-паралельні, гриф полегшений - у виглядi двох паралельних рейок; по контуру верхньої деки та навколо резонаторного отвору інкрустацiя. Довж. 104. №2604.
163. Бандура, 1920-30-i рр. Майстер Я. Сітко. Звукоряд хроматичний, 9 басiв, 28 пристрункiв; головка грифа у виглядi голови баранчика; верба, ялина. Довж. 105. №2782.
164. Бандура. 1930-і рр. 7 басiв, 25 пристрункiв; на верхнiй децi рухомi порiжки для змiни висоти звучання; струнотримач металевий. Довж. 90. №2892.
165. Бандура, 1930-i рр. Майстер О. Кучеренко. 11 басiв, 23 приструнки; кілки металевi, над резонаторним отвором паленням виконано портрет Т. Шевченка. Довж. 97. №3611.
166. Бандура. 1930-40-і рр. Звукоряд хроматичний, 14 басiв, 39 пристрункiв; кiлки металевi, струнотримач металевий, у виглядi ліри; корпус асиметричний; клен, ялина. Довж. 106. №2587.
167. Бандура. 1941-42 рр. Майстер А. Бобир. На цiй бандурi музикант і бойовий льотчик А. Бобир грав в роки вiйни, не розлучаючись з нею пiд час бойових вильотів. 12 басiв, 18 пристрункiв; кiлки металевi, струнотримач дюралевий, резонаторний отвiр у виглядi 6-пелюсткової квiтки. Довж. 92. №4359.
168. Бандура. 1940-і рр. Майстер Косенко. 14 басів, 43 приструнки; головка грифа подвiйна; резонаторний отвiр у виглядi квiтки з 6 пелюсток; інкрустована деревом та перламутром. Довж. 113. №4360.
169. Бандура, на якiй грав поет-бандурист І. Немирович. 1940-і рр. 12 басiв, 33 приструнки; корпус асиметричний; на верхнiй децi - автографи друзiв по службi в морфлоті. Довж. 92. №3549.
170. Бандура. 1940-і рр. Майстер С. Снігірьов. Звукоряд хроматичний, 9 басiв, 12 приструнків; резонаторний отвiр у вигляді шестипелюсткової квiтки. Довж. 100. №2890.
171. Бандура. 1950-і рр. Майстер Д. Якименко. Звукоряд хроматичний, 16 басiв, 45 пристрункiв. Є механiзм переключення тональностей у виглядi валика. Довж. 103. №1632.
172. Бандура. 1950-і рр. Майстер В. Тузиченко. Звукоряд хроматичний, 16 басiв, 48 приструнків. Є механiзм переключення тональностей; резонаторний отвiр на нижній децi. Довж. 104. №2582.
173. Бандура, 1950-i рр. Майстер Барташевський. Звукоряд хроматичний, 12 басiв, 43 приструнки. Є валик переключення тональностей, кiлки та валик металевi; навколо верхньої деки - iнкрустацiя деревом. Довж. 112, №2596.
174. Бандура конструкції В. Тузиченка. 1950. Виготовлена Київським музкомбiнатом. Звукоряд хроматичний, 16 басiв, 47 пристрункiв. Є механiзм переключення токальностей; резонаторний отвiр на нижнiй децi. Iнкрустована пластмасою. Довж. 110. №2594.
175. Бандура, 1950-і рр. Майстер О. Корнієвський. Звукоряд хроматичний, 64 струни. Корпус арфоподiбний; кiлки та струнотримач металеві, резонаторний отвiр у виглядi квiтки з 6-и пелюсток; гриф та частина верхньої деки орнаментованi; клен. Довж. 104. №2585.
176. Бандура, 1950-i рр. Майстер К. Шевчук. Звукоряд хроматичний, 7 басiв, 21 приструнок; деки плоско-паралельнi, головка грифа в формi паралелепiпеда; 2 резонаторнi отвори. Є оригiнальна мембрана, що знаходиться в корпусi інструмента. Довж. 93. №2824.
177. Бандура, на якiй грав С. Лаушкін. 1950-і рр. Звукоряд хроматичний, 12 басiв, 39 пристрункiв; головка грифа подвiйна; верхня дека інкрустована перламутром. Довж. 98. №2893.
178. Бандура, на якiй грав І. Чернiгiвець. 1950-i рр. 14 басiв, 39 пристрункiв; головка грифа плоска з вигином вбiк; кiлки та струнотримач металевi; резонаторний отвiр у виглядi квiтки з 6 пелюсток. Орнаментована інтарсією. Довж. 105. №3613.
179. Бандура. 1950-і рр. Майстер Манжола. Звукоряд хроматичний. 8 басiв, 62 приструнки. В верхню деку вмонтовано фотографiю майстра. Довж. 95. №1574.
180. Бандура. 1950-і рр. 8 басiв, 24 приструнки. Є валик переключення тональностей і кнопки для пiдвищення висоти пристрункiв на 1/2 тона. Довж. 102. №1573.
181. Бандура конструкцiї В. Тузиченка. 1950-і рр. 16 басiв, 48 пристрункiв, головка грифа плоска, резонаторний отвiр на нижнiй децi. Iнкрустована пластмасою. Довж. 100. №1577.
182. Бандура. 1950-і рр. Звукоряд хроматичний, 12 басів, 37 приструнків. По краях верхньої деки та навколо резонаторного отвору - iнкрустацiя деревом. Довж. 105. №2883.
183. Бандура, 1950-і рр. Майстер П. Iванов. Звукоряд хроматичний, 15 басiв, 39 пристрункiв. Корпус асиметричний, 2 резонаторних отвори на верхнiй децi; клен, ялина. Довж. 104. №2595.
184. Бандура, 1960-i рр. Майстер І. Скляр. Звукоряд хроматичний, 14 басiв, 50 пристрункiв. Є механiзм переключення тональностей; резонаторний отвiр на нижнiй децi. Верхня дека інкрустована деревом; клен, ялина. Довж. 102. №2591.
185. Бандура. 1965. Майстер І. Скляр. Звукоряд хроматичний, 14 басiв, 50 приструнків, є механiзм переключення токальностей. Довж. 102. №1480.
186. Бандура. 1965. Майстер Д. Бойченко. Звукоряд хроматичний. 13 басiв, приструнки розташовані в 2 поверхи: внизу 50, вгорі 35. Резонатор складається з 9 круглих отворiв, розташованих колом, в центрi якого малюнок кобзаря та надпис: "Козацькому роду нема переводу". Довж. 122. №1687.
187. Бандура. 1965. Майстер І. Скляр. Звукоряд хроматичний, 14 басів, 50 пристрункiв. Є механізм переключення тональностей. Довж. 102. №1478.
188. Бандура, на якiй грав Ф. Жарко. 1969. Виготовлена Чернiгiвською фабрикою музiнструментів. Звукоряд хроматичний, 12 басiв, 49 пристрункiв. Є механiзм для переключення тональностей. В резонаторний отвiр вмонтовано барельєф Т. Шевченка. Довж. 109,5. №3548.
189. Бандура. 1970. Виготовлена Чернiгiвською фабрикою музiнструментiв. Подарована О. Міньківському до його 70-рiччя. На корпусi - дарча монограма. Довж. 108. №2891.
190. Бандура конструкції І. Скляра. 1986. Виготовлена Чернiгiвською фабрикою музінструментів за індивiдуальним замовленням. Звукоряд хроматичний, 13 басiв, 49 пристрункiв. Експонувалася на виставцi в Парижi (1986 р.) Довж. 109. №3723.