|
Роботи
О. Екстер з колекції музею в розділі "Виставки"-
>>
ОЛЕКСАНДРА
ЕКСТЕР
Київ - Париж
В житті і творчості
видатної художниці Олександри Екстер (1882-1949) особливе
значення мали два міста – Київ і Париж. В них вона довгий
час жила, творила, до них незмінно поверталася, куди б не
заносила її доля. У Києві вона поселилася з сім’єю 1886 року.
Тут вона вчилася в Художньому училищі, вперше виставляла свої
роботи на виставці 1908 р., а 1918 р. відкрила свою школу-студію
декоративного мистецтва. Перше знайомство з Парижем відбулося
1907 року, де вона протягом кількох місяців відвідувала Академію
Гранд Шомьєр і, що значно важливіше, познайомилася з людьми,
які на довгі роки визначили коло її людських взаємин і творчих
пристрастей. Мистецька еліта Парижа – Г.Аполлінер, П.Пікассо,
Ж.Брак, Ф.Леже, М.Жакоб – суттєво вплинула на формування творчої
індивідуальності О.Екстер. У 1910-х роках вона місяцями живе
то в Києві, то в Москві, то в Санкт-Петербурзі і особливо
довго в Парижі, де знімає майстерню спочатку на бульварі Распай,
потім на вулиці Буассонад. Бере участь у виставках, які стали
подіями у світовій історії мистецтв, – “Бубновий валет”, “Салон
незалежних” у Парижі, “Салон Уздебського” ?. Учасниками цих
виставок в різні роки були О.Лентулов, П.Пікассо, В.і Д.Бурлюки,
В.Кандинський, П.Синьяк, М.Вламинк, М.Шагал, К.Малевич та
інші представники авангардного мистецтва.
Супрематичні
композиції Екстер – яскраві, вишукані, темпераментні – мали
успіх у глядачів, були визнані критикою. Відомі супрематисти
К.Малевич, В.Кандинський, які увійшли в історію світового
мистецтва як класики абстракціонізму, були по суті її послідовниками.
В “Композиції” (1915 р.), побудованій художницею на точних
і простих ритмах, ясно відчутна така властива її творчості
ігрова стихія.
Знаменною у
творчій біографії О.Екстер стала її співпраця з режисером
Олександром Таїровим у Московському Камерному театрі. Їхні
постановки “Фаміра Кифаред” (1916 р.), “Саломея” (1917 р.),
“Ромео і Джельєта” (1921 р.) вчинили переворот у звичайних
уявленнях про театр. Досвід футуризму, кубізму, супрематизму
дозволили Екстер здійснити прорив у галузі театральної декорації,
костюма, надати зовнішньому образу вистави нового сенсу, бурхливої
динаміки. 1929 року в каталозі до виставки О.Екстер в Парижі
Г.Баті напише: “Декорації до цих трьох вистав залишаться віхою
в історії Нового Театру. Така довгоочікувана виставка ескізів
художниці дає нам, парижанам, прекрасне уявлення про рух,
який народившись в Росії, оновив застарілі драматичні формули”.
Три ескізи костюмів
до вистави “Ромео і Джульєта”, на жаль, вирвані з контексту
декорації, інших костюмів, з усієї стихії вистави. Але художниця
і не мислить окремими костюмами, кожний аркуш із ескізів вражає
своєю викінченістю. Прозоро-світлий образ “блакитного костюма”,
криваво-трагічний вихор червоно-чорних костюмів примушують
згадати слова мистецтвознавця А.Ефроса, який назвав декорації
Екстер “урочистим парадом кубізму”.
У цих роботах,
як і в ескізі “Вакханка” (“Фаміра Кифаред”), і в “Іспанському
танку” (19?), безглуздо шукати прикмети географії чи побуту.
Але крізь абстрагованість проступають образи античності, раннього
ренесансу, готики. В образах, створених Екстер, стільки шаленого
темпераменту, надмірності і прагнення дійти до останньої межі,
що й зараз не можна не підкоритися їхній сили. При всій несподіваності,
дивності, незвичності – їм неможливо не повірити.
1924 року Екстер
назавжди приїхала до Парижа, де у 1925-30-х рр. на запрошення
Ф.Леже викладала в Академії сучасного мистецтва. 1930 року
вона оселилася у передмісті Фонтене-о-Роз, де померла 1949
року.
|
