ВИСТАВКИ: Володимир Дальський. "Осяйний талант"

 

На головну сторінку

 

Матеріали творчості І. Кавалерідзе

З нагоди 125-річчя від дня народження І. Кавалерідзе, українського скульптора, кінорежисера, драматурга, що виповнилося 2012 р., представляємо огляд матеріалів творчості видатного митця з колекції музею в рубриці “Колекції”)

У Музеї зберігається низка цінних матеріалів, пов’язаних з творчістю Івана Петровича Кавалерідзе – скульптора та кінорежисера.

Наприклад, цікавим документом є відповідь Управління з виробництва фільмів Ф. К. Пугачу від 27 грудня 1961 р. Це відповідь на лист останнього «тов. Ільїчову» від 14 липня того ж року, щодо реабілітації і випуску на екрани фільму «Прометей». Управління з виробництва фільмів з робітниками Сектора теорії й історії кіно Інституту історії мистецтв переглянули фільм та «одноголосно» висловили свою думку. Зображальне вирішення фільму було оцінене високо, проте зміст розкритикований за певну «наївність», спрощення. Визнали застарілими кінотехніку, художнє вирішення і манеру акторської гри, новаторські на час створення стрічки. Зрештою, було виголошено, що фільм має посісти своє місце в історії радянського кіно, проте випуск його на екран є недоцільним.

Зберігається у фондах Музею машинопис І. Кавалерідзе «Гонта Мар’яненка і Курбаса» 1968 р., із правками від руки. Це розповідь режисера про часи його роботи з І. Мар’яненком у фільмах «Злива» і «Коліївщина». Автор згадує про свої враження від гри актора в «Гайдамаках» у театрі «Березіль» (сцена похорону Гонтою своїх дітей). Говорячи про тодішній розквіт українського радянського мистецтва, режисер підкреслює значення «Березоля» – вогнища, «що зігріло й виростило багато народних театрів, режисерів, диригентів, акторів з робітників і селян…». У розповіді про свою постановку фільму «Злива» на кінофабриці ВУФКУ І. Кавалерідзе пише, що «формою там [на кінофабриці – А. П.] мало хто цікавився», описує власний підхід до зйомок як спробу поєднати мистецтва скульптури й фотографії. Сценарій «Зливи» було написано під впливом «Гайдамаків» Т, Шевченка; джерелом натхнення став і образ Гонти у виконанні І. Мар’яненка з вистави Л. Курбаса. Головним принципом останньої для кінорежисера й скульптора І. Кавалерідзе стала «скульптурність». Режисер згадує, що двічі знімав І. Мар’яненка в ролі Гонти (у «Зливі» й «Коліївщині»), проте основним у фільмах для нього була не акторська гра, а пластичне вирішення: кіно мало стати «офортами». Завершуються спогади словами: «Таким був Гонта у Мар’яненка і Леся Курбаса. Таким його я і відтворив на екрані».

Є в музейній колекції і машинопис про самого митця – це праця чеського кінознавця Любомира Лінгарта «Іван Кавалерідзе і три етапи його кінотворчості». Один з примірників – з дарчим написом українському кінознавцю Г. В. Журову, з подякою за використання результатів його досліджень.

Цікавим є знайомство з художнім вирішенням автором того самого образу в різні періоди та в різних видах мистецтва. Режисер фільму «Запорожець за Дунаєм» (1937 р.) створив статуетки І. Паторжинського в ролі Карася, М. Литвиненко-Вольгемут в ролі Одарки з опери «Запорожець за Дунаєм» у Київському театрі опери, 1957 р. Їх можна побачити в експозиції музею. Крім того, у фондах зберігається низка скульптурних портретів роботи І.Кавалерідзе: Ф. Шаляпіна (в житті і в ролях – Іван Грозний у «Псковитянці» М. Римського-Корсакова, Олоферн в опері «Юдіф» О. Сєрова), Л. Собінова (в образі Ленського в опері «Євгеній Онєгін» П. Чайковського), А. Бучми (в ролі Миколи Задорожного в «Украденому щасті» І. Франка), І. Ільїнського (в ролі Акима з «Влади пітьми» Л. Толстого), М. Горького, Л. Толстого, а також скульптурні групи – «Шаляпін і Горький», «Ленін і Горький».

На окрему увагу заслуговує колекція ескізів до фільмів. Вони зазвичай лишаються поза увагою цінителів мистецтва і дослідників, хоча також є мистецькими творами. А крім того роблять свій внесок у відтворення творчого процесу, роботи над образом. У музеї зберігаються ескізи костюмів до фільмів Кавалерідзе-режисера. Це роботи Міліци Симашкевич до «Коліївщини»: костюми діда і баби, поміщиці, селян. Її ж – до «Наталки Полтавки»: Наталка, Терпелиха, Петро, Микола, Возний. Ескізи Цунії Майєр до «Запорожця за Дунаєм»: Карась, Одарка, Оксана, Андрій, султан, Селім-ага, офіцер дозору, дозорний, дід-рибалка, селяни, дівчата, козаки. Ескізи Катерини Гаккебуш до «Григорія Сковороди»: Олександр Шувалов; Розумовський; Мавра і Григорій Сковорода; Томара з дружиною і Параска.

Про «простір у фільмі» розповідають ескізи художника, малюнки оператора. Яскравим прикладом є ескіз М. Симашкевич до «Коліївщини» («Покої поміщика»). У музейних фондах зберігається графічна розкадровка до к/ф «Григорій Сковорода» оператора В. Войтенка і його ж малюнки до фільмів «Григорій Сковорода» (портрет Старого, будинок Лаври, лісова галявина), «Повії» (жінка біля хати; Христя, що крізь завірюху йде до села). Окремим типом матеріалів є фото ескізів, макетів: ескізів костюмів до «Коліївщини» (діда й баби), «Наталки Полтавки» (Наталки, Терпелихи, Петра, Миколи, Возного); ескізів декорацій (весільний стіл з «Наталки Полтавки», село, хата Наталки тощо).

Частину колекції складають фотографії й негативи, зокрема з фільмів, що не збереглися – «Зливи», «Штурмових ночей». На особливу увагу заслуговують світлини І. Мар’яненка в ролі Гонти у «Зливі» й «Коліївщині», фото з «Наталки Полтавки» з автографом І.П. Кавалерідзе. Ілюструють процес роботи над фільмом робочі моменти (до «Григорія Сковороди»), фотографії режисера та знімальної групи. Процесу роботи над образами у «Повії» стосується фото актора І. Богаченка в образі Книша (цю роль у фільмі зіграв О. Гумбург).

Своєрідними «документами доби», що стосуються історії не тільки фільму, а й кіноіндустрії загалом, є рекламна продукція. У музеї зберігаються фотокопія буклета до «Коліївщини» англійською мовою, буклети до «Повії» з альбому оператора В. Войтенка, рекламна продукція до «Наталки Полтавки».

Отже, музейна збірка матеріалів різних типів – документів, фотографій, негативів, і, звичайно, самих творів – дає змогу ближче познайомитися з різними сторонами творчого і життєвого шляху митця, дещо розповісти про окремі етапи творчого процесу і подальшу долю творів.

А. Пащенко, ст. науковий співробітник

На головну сторінку



 

 


Хостинг сайту «Дата-центр Nerus.com»