Швачко Олексій Филимонович (18.01.1901 - 28.03.1988) - кінорежисер, заслужений діяч мистецтв України.

Майбутній режисер в 1920-1922 рр. навчається в Київському музично-драматичному інституті ім. М.Лисенка. 1922 року приходить у театр "Березіль", де як член музейної комісії з ентузіазмом працює над створенням театрального музею, за що сьогоднішні музейники складають йому шану як одному з фундаторів.

Шлях у мистецтві кіно почав з участі в масовці у фільмі Леся Курбаса "Арсенальці" на Одеській кінофабриці ВУФКУ. Потім була робота в знімальній групі О.Довженка над фільмом "Ягідки кохання" (1926 р.), у фільмі "Два дні" Г.Стабового (1927 р.), співпраця з Ф.Лопатинським та іншими.

Захоплення літературою, театральний досвід визначили коло його інтересів як режисера-постановника, зокрема до екранізації класики. Разом зі своїми товаришами-березільцями Швачко поставив фільми "Мартин Боруля" (з Гнатом Юрою 1953 р.) та "Земля" (з Амвросієм Бучмою 1954 р.). А потім вже самостійно: "Кривавий світанок" (1956 р.), "Діти сонця" (1956 р.), "Мораль Пані Дульської" (1956 р.), де зняв цілу плеяду блискучих акторів: Н.Ужвій, М.Романова, Є.Опалову, Ю.Лаврова, В.Сокирка та ін.

Подією став фільм "Далеко від Батьківщини" (1960 р.), де Олексій Филимонович знову запрошує відомих акторів, таких як М.Бєлоусов, В.Аксьонов, В.Медведєв, М.Козаков. У фільмі "Ракети не повинні злетіти" знімалася латиська акторка Вія Артмане, актори Г.Стриженов та В.Сафонов.

1968 року О.Швачко знімає у співтоваристві з режисером І.Самборським фільм "Розвідники", де головні ролі виконують І.Миколайчук та Л.Биков.

Останній фільм режисера "Ніна" (1971 р. у співавторстві) про героїню Малинського підпілля Ніну Сосніну. Для своїх фільмів режисер запрошував молодих співавторів, акторів, дбаючи про те, щоб досвід режисера, актора-"березільця" був переданий наступним поколінням.

Свої літературні здібності О.Швачко проявив у книзі "Розповіді про сучасників" (1983 р.), дуже емоційно розповівши про епоху, в якій жив.

 

на початок