За законами класичної драматургії у будь-якій п’єсі число чоловічих персонажів завжди переважає над числом жіночих, часто в декілька разів... А тому зазвичай склад театральної трупи – переважно чоловічий, і навіть в театральний інститут на акторські курси дівчат набирають майже вдвічі менше, ніж хлопців. Можливо, звідси і легендарна конкуренція серед жінок-актрис, і роки чекань омріяної ролі, і трагічні долі колишніх зірок сцени і екрану...

 

Створюючи Мистецьке Об’єднання “Березіль”, геніальний Лесь Курбас не творив просто репертуарний театр зі звичним складом трупи. Він збирав навколо себе колектив однодумців, поступово будуючи модель ідеальної спільноти. А своє завдання як режисера і керівника Лесь Курбас вбачав у тому, щоб не дати таланту кожного заснути, а допомогти розвинути, зміцнити, і, нарешті, донести його до глядача.

 

І ще одна важлива деталь. У Курбаса в театрі завжди був дуже сильний жіночий склад, який ані кількісно, ані якісно не поступався чоловічому. Навіть ідеальний курбасівський актор, за визначенням “розумний арлекін” – це жінка, талановита Рита Нещадименко. Актриси старшої генерації: Любов Гаккебуш, Наталя Ужвій, Ганна Бабіївна; плеяда обдарованих молодих актрис на чолі з визнаною красунею – дружиною Леся Курбаса Валентиною Чистяковою. Саме серед молодих і яскравою індивідуальністю, і ефектною зовнішністю, і визначними людськими якостями виділялася актриса Надія Титаренко. У квітні 2003 року виповнилося 100 років з дня її народження.

 

Завідувачка відділу історії театру
Ірина Мелешкіна

 

 

 

на початок