Микола Вінграновський-кінематографіст

Меню:

Микола Вінграновський (7.11.1936, Первомайськ – 27.05.2004, Київ) відомий передусім як поет і письменник, один з найяскравіших представників літератури шістдесятництва. Менш знана сьогодні його творчість у галузі кіно, хоча він проявив себе як актор, як сценарист і як режисер-постановник.
Символічно, що учень О. Довженка М. Вінграновський вступив на кінематографічну ниву, зігравши головну роль у фільмі за сценарієм майстра. Це була «Повість полум’яних літ» режисера Ю. Солнцевої (1960), в якій молодий актор втілив образ солдата Івана Орлюка. Наступні ролі – у стрічках «Українська рапсодія» С. Параджанова (1961), «Сейм виходить з берегів» І. Шмарука (1962), а також «Берег надії» (1967) і «Дума про Британку» (1969), які зрежисерував сам М. Вінграновський. До його режисерського доробку належать і «Дочка Стратіона» (з В. Левіним, 1964), «Ескадра повертає на Захід» (з М. Білінським, 1965), «Тихі береги» (1972), «Климко» (1983). Сценарій до останнього, за Г. Тютюнником, написав сам режисер; інша його реалізована сценарна робота – «Сіроманець» (реж. П. Марусик, 1989 р.), за власною повістю. Здійснив М. Вінграновський і низку документальних проектів.
У 2012 р. Андрій Вінграновський, син митця, передав Музею унікальні матеріали, пов’язані з кінематографічною спадщиною батька. Пропонуємо вашій увазі віртуальну виставку, яка представляє частину архіву. Це предмети, що репрезентують особистість поета і режисера (окремий розділ – його фотопортрети у різні роки життя), мистецьке коло і, звісно, творчість. Експонуються фото, особисті речі (окуляри, ручка), документи (посвідчення, членські квитки). Представлені матеріали майже до всіх фільмів, пов’язаних з ім’ям М. Вінграновського: сценарії, зокрема нереалізованих «Хаджибея» і «Президента», фото до кінострічок, у т.ч. знімальні моменти.
Ви ознайомитеся з багатогранною кінематографічною спадщиною митця – актора, сценариста, режисера. Різнопланові експонати покажуть Вам різні сторони робочого процесу.